І ось він їде — Ланселот, Виблискує зброя, сяє щит, Відблиск виблискує на воді, І дзвінко дзвонить його обладунок — До Камелоту він мчить. Від дзеркала вона відвернулась, Поглядом його обійняла — І нитка урвалася враз, І дзеркало тріснуло навпіл. «Прокляття впало на мене», — мовила Чарівниця Шалоту.
І ось він їде — Ланселот, Виблискує зброя, сяє щит, Відблиск виблискує на воді, І дзвінко дзвонить його обладунок — До Камелоту він мчить. Від дзеркала вона відвернулась, Поглядом його обійняла — І нитка урвалася враз, І дзеркало тріснуло навпіл. «Прокляття впало на мене», — мовила Чарівниця Шалоту.
Немає коментарів:
Дописати коментар