До щастя докину шапкою,
як променем до вікна.
І хай хтось зловтішно шамкає,
що втратила сенс весна.
Вже циркулем сонця сколот,
розкреслено лист ріки -
час діяти!
Як же солодко
вдихати нові думки,
в природи благать пробачення,
торкаючись пальців віт.
І знати своє призначення,
і змінювать словом світ.
Любов Матузок. Яблука пізніх віршів: Збірка поезій. - Суми: ВВП "Мрія", 2016.
Немає коментарів:
Дописати коментар