Прийшла весна і пісню заспівала,
думки хороші людям принесла,
лише для мене в неї ласки мало,
лише для мене не знайшла тепла.
Бо ясне сонце та гаї шумливі
в душі якусь порушили струну,
і скрізь мене мелодії тужливі
до забуття закликують і сну.
Тривоги, сум і біль розчарування
мені весна в дарунок принесла, —
і хочу йти крізь ці ясні світання
туди за них, де непробудна мла.
Де забуття собі знайти я зможу,
покинуть все і назавжди заснуть,
тоді я біль у серці переможу
і віджену осінню каламуть.
Немає коментарів:
Дописати коментар