4 травня 1838 року зібрали гроші на викуп із кріпацтва Тараса Шевченка

"Так от, бач, живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окроме Бога. Велике щастя буть вольним чоловіком: робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить"

У листі до свого друга Якова Кухаренка

 

 

К. Брюллов. Портрет поета Василя Жуковського

Тоді він слідом за своїм поміщиком Павлом Енгельгардтом переїхав до Петербурга. 

Там Енгельгардт відправив Шевченка вчитися живопису до місцевої студії Ширяєва. Поміщик хотів, мати свого “кімнатного художника”.    

Однак цього так і не сталося. Адже влітку 1836 року, малюючи у Літньому саду, Шевченко познайомився з художником Іваном Сошенком. Той звів талановитого земляка з Євгеном Гребінкою, Василем Григоровичем та Олексієм Венеціановим. Уже через них Шевченко познайомився із поетом Василем Жуковським, який був вихователем спадкоємця престолу. Ще одним приятелем Шевченка став учень художника Брюллова Аполлон Мокрицький.  

Поступово в товариства сформувалася ідея визволення Шевченка з кріпацтва. Викупити його вирішили Карл Брюллов та Василь Жуковський.  

Енгельгардт призначив за свого талановитого кріпака вражаючу суму – 2500 рублів. Проте креативні поет та художник знайшли вихід. Брюллов намалював портрет Жуковського.

Цю картину розіграли в лотереї, у якій взяла участь імператорська родина. Лотерея відбулася 4 травня 1838 року, а 7 травня Шевченку видали вільну.