Душа, як пісня, доля – вишивана.
Червона й чорна нитка слід у слід.
Терпів наругу наш козацький рід.
Було колись… І досі зяє рана.
Згорьована Вкраїна, в піксель вбрана,
синів благословляє у похід.
Душа, як пісня, доля – вишивана.
Червона й чорна нитка слід у слід.
«Святая воля», а от «правда п’яна», –
із болем кинув той, в чий «Заповіт»
на різних мовах вчитувався світ.
Дарма, бо плаче мати безталанна:
душа, як пісня, доля – вишивана.
Немає коментарів:
Дописати коментар