28 липня 1834 р. У Києві відбулося урочисте відкриття Імператорського ун-ту Св. Володимира

На єдиний філософський факультет університет прийняв перших 62 студентів, що навчались на історико-філологічному та фізико-математичному відділеннях. 

 

 

Він став другим вищим навчальним закладом на території підросійської України після Харківського університету.

 

Після придушення польського Листопадового повстання царським урядом було прийняте рішення розформувати Кременецький ієзуїтський ліцей на Волині і на його базі відкрити в Києві університет, другий на підросійській території України.

З Кременця до Києва було перевезено майже 35 тисяч томів бібліотеки, нумізматичний та зоологічний кабінети, колекцію мінералів, оснащення для астрономічної та фізичної лабораторій, колекцію картин, гравюр та скульптур для кабінету образотворчого мистецтва, рослини з ботанічного саду, які розмістили в декількох орендованих приміщеннях, в яких університет проіснував перші вісім років. 

 

До Києва переїхала також і частина професорсько-викладацького складу Кременецького ліцею, а першим ректором Київського університету став 30-річний професор Михайло Максимович, який очолював кафедру ботаніки Московського університету.

Урочисте відкриття Імператорського університету відбулось 28 липня 1834 року.

Він прийняв перших 62 студентів, які 28 серпня почали навчання на філософському факультеті, що мав два відділення — історико-філологічне та фізико-математичне. 

Наступного року було відкрито юридичний факультет, в 1842-у — медичний, створений на базі медичного факультету ліквідованого Віленського університету, а в 1850-у — на базі філософського створено історико-філологічний та фізико-математичний факультети.

Будівництво власного приміщення розпочалось 31 липня 1837 року за проектом професора архітектури Петербурзької академії мистецтв Вікентія Беретті, який фактично розпланував основні магістралі міста у мало забудованій його частині на пустинному узгір'ї. 

Згідно з проектом мав бути створений майже прямокутний квартал, куди поступово увійшли основні університетські споруди — головний корпус у стилі класицизму з прилеглими по боках симетричними дворами з житловими і господарськими флігелями, ботанічний сад і службовий корпус.

У 1843 році стало зрозуміло, що неможливо в одному комплексі розмістити всі необхідні будівлі і астрономічну обсерваторію, анатомічний театр та метеорологічну обсерваторію  було винесено за межі університетського кварталу. 

Подальший розвиток забудови відбувався за рахунок реконструкції прилеглих до головного корпусу дворів, де було побудовано два хімічні і три медичні корпуси.

У складі чотирьох факультетів з 37-а кафедрами і 45-и навчально-допоміжних установ університет св. Володимира працював до кінця 1910-х років, навчаючи 5300 студентів.  

23 квітня 1919 року його назва була змінена на Київський університет, а у березні 1939 року йому було присвоєно ім'я Тараса Шевченка; у ньому на той час на десяти факультетах навчалось близько 4 тисяч студентів.

Указом Президента України від 21 квітня 1994 року Київський університет імені Тараса Шевченка отримав статус Національного. 

 

 Джерело