На місці колишньої столиці галльского племені паризіїв, найменованої в "Записках про Галльську війну" Юлія Цезаря Лютецією, і зруйнованої римлянами, засновано місто Паризія, пізніше Париж, котре зі сходженням на французький престол династії Капетингів (10 ст.) стало столицею Франкської імперії.
Історія Парижа починається задовго до того, як він отримав свою сучасну назву. Ще у ІІІ столітті до нашої ери на острові Сіте (île de la Cité) посеред річки Сени оселилося кельтське плем'я паризіїв (лат. Parisii). Острів був вигідним місцем: він давав природний захист і контролював переправу через річку та торговельні шляхи.
Поселення паризіїв називалося Лютеція (лат. Lutetia, можливо від кельтського слова, пов'язаного з болотистою місцевістю). Це було скромне рибальське та торговельне поселення.
У 52 році до н. е. під час Галльської війни римські війська під командуванням Тита Лабієна (полководця Юлія Цезаря) захопили Лютецію. Після цього місто стало частиною Римської імперії і поступово розбудувалося вже не лише на острові, а й на лівому березі Сени (територія сучасного Латинського кварталу), де з'явилися типові римські споруди — форум, амфітеатр, терми (лазні).
Назва Paris з'явилася пізніше — вона походить від імені племені паризіїв. Офіційно місто почали називати Парижем приблизно у ІV столітті нашої ери, коли Римська імперія переживала кризу, а місцеві назви поступово витісняли латинізовані.
Справжнє політичне значення місто отримало у 508 році, коли король франків Хлодвіг I з династії Меровінгів зробив Париж своєю столицею. Це стало важливим кроком у перетворенні скромного галло-римського міста на політичний центр майбутньої Франції.
Цікаво, що острів Сіте — колиска міста — і донині є його історичним серцем: саме там стоїть собор Нотр-Дам, а близько розташований Палац правосуддя.
Немає коментарів:
Дописати коментар