вівторок, 7 липня 2026 р.

БАЛАДА ПРО ВІЙНУ: вірш дня


​А я в окопі постарів,

Ти у чеканні посивіла.

Не так життя прожити я хотів,

Не так ти мрії малювала.

 

 

 

 

​В молитві ти сльозою вмита,

Думки мої до тебе линуть.

Ми разом, хоч любов розп'ята,

І душі від розлуки гинуть...

​Я тут рахую гільзи і прильоти,

Ти там чекаєш на дзвінок щоночі.

Моє життя — бліндаж й піхота,

Твоє — молитва й наше фото.

​Навколо мене світ горить і плаче,

Навколо тебе — тиша, мов стіна.

Моя любов —  серце гаряче,

Твоя любов — фортеця кам'яна.

​Я тут тримаю наше чорне небо,

Ти там тримаєш весь наш мирний тил.

Щоночі я думками йду до тебе,

І ти чекаєш із останніх сил.

​Я повернуся з перемогою весною,

Ти дочекаєшся мене з війни.

Ми проростемо з попелу і диму,

Лиш сивина нам нагадає про ті дні.

Немає коментарів:

Дописати коментар