9 листопада 110 років тому у Відні народилася Геді Ламарр (09.11.1914 - 19.01.2000).
У сучасній поп-культурі Геді Ламарр (Hedy Lamarr) найчастіше згадують як одну з найяскравіших і найскандальніших акторок «золотого століття» Голлівуду. Проте за фасадом кінодіви, яку називали найкрасивішою жінкою у світі, ховався блискучий інженерний розум.
У розпал Другої світової війни вона винайшла та запатентувала технологію, що випередила свій час на десятиліття. Сьогодні принципи її розробки лежать в основі бездротового зв'язку – від Wi-Fi та Bluetooth до GPS та мобільних мереж 5G.
Гедвіга Єва Марія Кіслер (справжнє ім'я актриси) народилася 9 листопада 1914 року у Відні у забезпеченій єврейській родині.
Її зв'язок з Україною цілком прямий: батько майбутньої винахідниці Еміль Кіслер був успішним банкіром, який народився і виріс у Львові.
Мати, Гертруда Лихтвіц, була родом із Будапешта і була професійною піаністкою. Від батька Гедвіг успадкувала не лише математичний склад розуму, а й захоплення технологіями — під час прогулянок часто пояснював їй принципи роботи міського транспорту та електростанцій.
Ще в підлітковому віці дівчина захопилася кінематографом, покинула школу і незабаром набула світової слави завдяки скандальному чехословацькому фільму «Екстаз» (1933). Того ж року вона вийшла заміж за Фріца Мандля — австрійського збройового магната та мільярдера, який постачав боєприпаси Третьому Рейху та фашистській Італії.
Мандль брав молоду дружину на закриті ділові наради, на яких провідні європейські інженери обговорювали проблеми створення протикорабельних ракет, торпед та систем радіокерування. Хлопчаки-конструктори навіть не підозрювали, що вродлива жінка поряд не просто сидить для прикраси, а ретельно аналізує технічну інформацію.
Прибувши до Лос-Анджелеса, Хайді швидко підкорила Голлівуд, але акторство було для неї лише роботою. Справжньою пристрастю виявилося винахідництво. У своїй трейлерній-лабораторії на знімальному майданчику та вдома вона працювала над покращенням аеродинаміки літаків Говарда Хьюза, винайшла розчинну пігулку для створення газованих напоїв та постійно шукала рішення для складних інженерних завдань.
Ламарр вигадала геніальне рішення: якщо радіосигнал неможливо заблокувати на одній частоті, його потрібно постійно та синхронно змінювати прямо під час польоту чи руху торпеди. Для втілення цієї ідеї вона залучила свого друга, композитора-авангардиста Джорджа Антейла. Разом вони розробили механізм, який надихнув принцип роботи механічного піаніно (піаноли).
У 1940 році, коли нацистська Німеччина активно топила цивільні та військові судна союзників в Атлантиці, Хайді Ламарр вирішила зробити свій внесок у перемогу. Головною проблемою військово-морського флоту США була низька ефективність радіокерованих торпед. Управління ними здійснювалося однією радіочастоті. Ворогу досить було виявити цю частоту, запустити потужний сигнал перешкоди (глушилку), і торпеда збивалася з курсу або йшла до дна.
Технологія отримала назву "Стрибкова перебудова робочої частоти" (Frequency Hopping Spread Spectrum - FHSS). Суть винаходу полягала в наступному: Керуючий сигнал розподілявся по 88 частот (рівно стільки, скільки клавіш у піаніно).
Передавач на кораблі та приймач у торпеді синхронно перемикалися з однієї частоти на іншу за секунди.
Код перемикання задавався за допомогою двох однакових паперових перфострічок, що оберталися усередині пристроїв. Оскільки противник не знав алгоритму перемикання частот, перехопити чи заглушити такий сигнал було неможливо.
11 серпня 1942 Хайді Ламарр (під ім'ям Гедвіг Марки) і Джордж Антейл отримали офіційний патент США № 2,292,387 на «Систему секретного зв'язку» (Secret Communication System). Вони безкоштовно передали розробку уряду США для використання у війні проти нацистів.
Військово-морське відомство США (US Navy) зустріло винахід кінозірки з відвертим скептицизмом та сексизмом. Військові чиновники заявили, що механізм із перфострічками надто громіздкий, щоб помістити його всередину торпеди.
Офіцери іронізували, пропонуючи Ламарр "не займатися нісенітницею з патентами", а використовувати свою красу для продажу облігацій військової позики.
Хайді так і вчинила: під час турне країною вона зібрала для армії 25 мільйонів доларів, але її винахід засекретили та відправили на архівну полицю.
Про патент згадали лише у середині 1950-х років, коли минув термін його дії.
З появою перших напівпровідників, транзисторів та мікросхем паперові стрічки Антейла вдалося замінити компактною та швидкою електронікою. 1962 року під час Карибської кризи американські військові вперше в широкому масштабі застосували модернізовану версію системи Ламарр для захисту радіозв'язку на кораблях, які блокували Кубу. Згодом технологія FHSS стала основою створення захищеного супутникового зв'язку США (Milstar).
Коли наприкінці XX століття військові технології США почали розсекречувати та передавати до комерційного сектору, винахід Хайді Ламарр став основою для революції у цивільній електроніці.
Принцип широкосмугового сигналу з розширенням спектра виявився ідеальним вирішенням головної проблеми бездротових мереж - взаємних перешкод та захисту даних у публічному просторі.
Сьогодні технологічна спадщина актриси інтегрована у стандарти, якими людство користується щохвилини:Wi-Fi та Bluetooth . Замість передачі даних на одній завантаженій частоті ваші пристрої (наприклад, Chromebook і бездротова миша) постійно перемикаються з однієї частоти на іншу, уникаючи перешкод від мікрохвильових печей або інших роутерів.
Мобільний зв'язок (CDMA, GSM, 5G). Дозволяє тисячам телефонів одночасно працювати в одній сотні, кодуючи кожен сигнал за принципом Ламарр.
GPS-навігація. Супутники передають координати на цивільні пристрої з допомогою стійких до перешкод широкосмугових сигналів.
Визнання прийшло до Хайді лише наприкінці життя. 1997 року Фонд електронних кордонів (EFF) присудив їй нагороду за видатний внесок у розвиток комп'ютерних технологій. Ламарр, яка вже не з'являлася на публіці, дізнавшись про це телефоном, сухо відповіла: «Ну, нарешті».
Вона померла 19 січня 2000 року у Касселберрі, штат Флорида. Згідно з її заповітом, син розвіяв її порох на батьківщині батька в австрійських лісах, проте її львівське коріння та американський патент назавжди закріпили ім'я Хайді Ламарр в історії як жінки, яка подарувала світу бездротову свободу.
Немає коментарів:
Дописати коментар