Усе почалося з пташиного пера

Папір – дуже виразний та пластичний матеріал. З нього можна створити цілий світ. Важко повірити? А ви завітайте до нашої бібліотеки і переконаєтесь, що з простого аркушу паперу можна створити диво

  
Отже - папір! Товстий і тонкий, кольоровий і білий, газетний і альбомний. Ми зустрічаємось з ним щодня вдома, в магазині, в транспорті. Папір нагадує про себе кожного разу, коли ми звертаємось до документів, коли беремо в руки книгу, витягуємо з поштової скриньки кореспонденцію. Ми так звикли до нього, що навіть не звертаємо на нього уваги. А дарма. Адже відкриття паперу, як і винахід колеса, - одне з найбільших завоювань людства. Його універсальність  важко переоцінити.

«Паперовий креатив» - так називається виставка об’ємно-просторових композицій з паперу, що 2 вересня відкрилась у відділі літератури з мистецтва. Свої роботи, виконані в техніці паперової пластики, представили студенти відділу декоративного мистецтва СВУМіК ім. Д. Бортнянського. Під керівництвом викладача дизайну Галини Ходико талановита молодь створює вигадливі людські фігури, химерні геометричні композиції, макети чудернацьких споруд.

Перші чотири століття свого існування паперова пластика вважалася європейським мистецтвом – елітним, елегантним, навіть сакрально-шедевральним. Захоплювалась “паперовим рукоділлям” і англійська принцеса Єлизавета...

У Середньовічній Європі черниці виготовляли надзвичайно витончені медальйони, закручуючи на кінці пташиного пера папір з позолоченими краями. Зблизька ці маленькі паперові шедеври створювали ілюзію ніби вони виготовлені з тонких золотих смужок. Саме від “пташиного пера” («quill») походить назва однієї з технік – квіллінг. Найбільшої слави це мистецтво зазнало коли з Європи “перебралося” на Схід. Тамтешні майстри за допомогою найрізноманітніших технік втілювали усі відомі традиції  графіки та  паперової пластики. Їхні роботи насправді виглядали шедеврами ювелірного мистецтва: оздоблення паперовим мереживом, безліч деталей.

Паперова пластика – один із сучасних видів мистецтва. Вона є синтезом різних напрямів, таких як ліплення, аплікація, малювання, колаж, конструювання з паперу.
 
Паперопластика – це творчий процес конструювання різних форм з паперу шляхом його механічної обробки та трансформації. А саме: складання, скручування, згинання, вирізування, прорізування, гофрування, склеювання тощо. 

Серед сучасних майстрів паперової пластики поширилася тенденція зі створення власних технік.Так, австралійський художник Грехем Хей працює у техніці пресування паперових пластів у стопки, яким потім можна надати різноманітні органічні форми. Таким чином можна виготовити мушлю, морське каміння, предмет побуту. Білоруський майстер Сергій Коник працює у надзвичайно простій паперовій техніці, однак у роботах папір поєднується з фольгою, червоним лаком, іншими видами декору. Художник Річард Свіней зосереджує увагу на моделюванні пластичних об'ємів. Його “фішкою” є поєднання жорсткої симетрії композиції та м'якість природних ліній.

Ця техніка дозволяє створювати напівоб’ємні і об’ємні паперові композиції, схожі зовні з барельєфом і скульптурою. Квіти, тварини, казкові герої, виконані в цій техніці, за рахунок об’єму та гри світла й тіні, виглядають як справжні твори мистецтва.

В Україні майстрів паперової пластики не так багато, але хвалитися і пишатися теж маємо ким. Це київський художник Олександр Лідаговський, що працює у техніці витинанки та майстриня паперової пластики Ася Гонца. Те, на що перетворюється папір у руках цієї молодої черкащанки просто потрібно бодай єдиний раз побачити. Її скульптури та маски – шедевральна сув'язь епох.

Виявляється, творчий процес в техніці паперопластики не тільки цікавий, а й корисний. Він сприяє розвитку гнучкого мислення та фантазії, тренує пам’ять, увагу й концентрацію, поліпшує координацію рухів і дрібну моторику пальців. А щє –  знижує тривожність, підвищує самооцінку й упевненість у власних силах.

Тож швидко беремо до рук папір, ножиці, клей і починаємо творити!

 

А щоб надихнутися творчим настроєм пропонуємо переглянути слайд-шоу робіт з нашої виставки.

При підготовці використані матеріали сайту http://tyzhden.ua/Publication/7494

Олена Кузьміна,
сектор літератури з мистецтва ЦМБ ім. Т. Шевченка