Пам"яті Чернецької Євгенії Георгіївни

  

Поэзия - некая связь между небом и людьми.
Она тонкими вибрациями пронизывает сознание, преобразовывая его.
Очищая сердце - возвышает душу и укрепляет дух...

Евгения Чернецкая

 

 

Колектив літературно-мистецького клубу «Грань» та працівники Центральної міської бібліотеки ім. Т.Шевченка глибоко сумують з приводу непоправної втрати – в розцвіті духовних і творчих сил пішла з життя талановита поетеса, цікава особистість Чернецька Євгенія Георгіївна.

Чернецька Євгенія Георгіївна залишила яскравий слід у культурно-мистецькому житті нашого міста Суми. Є автором поетичних збірок «Сходження» та «Відродження», а також публікацій в альманахах «Ми» та «Грані слова». 

Її харизма, привітна посмішка, легка іронія та філософські погляди на життя назавжди залишаться в наших серцях.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким покійної.

Світла пам`ять і царство небесне.

Из последнего сборника стихов
Евгении Чернецкой "ВОЗРОЖДЕНИЕ":

Чтобы сердце не остыло,

Я сегодня всех простила.

Крепче нет на свете тыла,
Чем души моей горнило.

Я дарю любви цветы:

Счастливы - и я, и ты.

***

Завтра может уже и не быть!
Так спешу я любить и добреть,
И пытаюсь о многом забыть, 
И стремлюсь быть счастливой и впредь.

Завтра может уже и не быть.
Канет время, шагнув в круговерть.
Принимаю решение жить.
Продолжают стихи мои петь.

***

Мы в вариациях на жизни темы, 
Неповторимые рисуем схемы:
то песни звонкие, то звуки хриплые...
натуры тонкие, натуры хлипкие.
Экзамен выдержав на жизни темы, 
Грядущих судеб рисуем схемы - 
Мне жизни азбука уже не нова...
Эдема сладкие ищу слова.