Лис В.С. Діва Млинища: роман. – Харків : Книжковий клуб, 2016. – 368 с.
Для читача, який любить книги, отримати книгу від автора та й ще й з автографом – щаслива подія, а для бібліотеки – подвійна, адже зустріч з автором відбулася саме в стінах нашої бібліотеки і для всіх наших читачів Володимир Лис підписав свою нову книгу «Діва Млинища».
Володимир Лис в цій книзі після «Століття Якова» та «Соло для Соломії» продовжує досліджувати історію та долі волинян протягом двох століть під час різних владних режимів, воєн та революцій. Адже сказав вже нам поет, що час люди не вибирають, а живуть в ньому й помирають.
Сюжет роману «Діва Млинища» з’єднують поетична легенда села Загоряни про Діву, як символ совісті односельчан, що іноді з’являється селянам допомагати та унікальна карта цього села, куплена солдатом-рекрутом з місцевого роду Терещуків в далекому Парижі в 1814 році після перемоги над Наполеоном.
Багатьох українців доля розкидала з рідного села в різні періоди складної історії Волині, але завжди згадка про рідну домівку підтримувала і втішала, як от Остапа:
«Та коли починала скімлити душа, а може, й щось інше, йому на підмогу приходили подвір’я, стежка, що вела до воріт і од воріт, запах стружки з-під батькового рубанка, міцний круп коня, до якого торкався, сонце, що заглядало у вікно, коло якого вдома спав, і ще багато чого, що було рідним, чого позбувся, але про яке було солодко згадувати».
Такі чи подібні слова час від часу вимовляє кожен другий житель України, адже половина українців – це вихідці з села і тому їм близькі оповіді В.Лиса.
Треба відмітити, що у цього автора, на відміну від нас, пересічних читачів, широко відкриті очі на різні людські долі, він ніби заглядає кожному своєму герою у душу, роздивляється найтонші її порухи, підслуховує найсокровенніші людські думки і пояснює нам їх вчинки, навіть неприглядні, іноді злочинні і вчить нас людей прощати.
Пересічна людина в різних ситуаціях різна і В.Лис виправдовує всіх своїх героїв, додаючи фразу психіатрів: «Характер не лікуємо», тобто, людині багато дається від Бога, від предків і не все можна в людині змінити і не все від неї залежить.
Автор ніби підказує нам: придивіться навколо і у ваших родинах чи в знайомих теж є подібні історії, а ви не звертаєте уваги, не співчуваєте, не розумієте своїх близьких, а отже й не пробачаєте їм.
Все ж, роман В.Лиса дає нам і приклади людського самозречення, вчинки непідробного милосердя, геройства й відваги. Деякі з них справді вражають і змушують замислитись.
Для читачок, які полюбляють книги про кохання треба сказати, що книга «Діва Млинища» наповнена численними складними людськими долями, але неодмінно з великим коханням: щасливим і трагічним, жертовним і зрадницьким, світлим і підступним…
Складнощі людських доль, описаних автором в цій книзі, вражають. Та все ж в кінці книги до читача приходить розуміння, що ніякий письменник, навіть такий талановитий як Володимир Лис, не здатен перевершити в своїх вигадках круті віражі реального людського життя, які іноді трапляються.
Олена Мартюшова,
заст.директора Сумської міської ЦБС
заст.директора Сумської міської ЦБС
Читайте також:
- Літературне подружжя в гостях у бібліотеки
- З точки зору інопланетян ("Щоденники Ієрихар" В. Лиса)
- Країна гіркої ніжності Володимира Лиса
Немає коментарів:
Дописати коментар