Згадуючи легенду: 100-річчю Володимира П"янкова присвячується

Ви вміли буть простим і легендарним,

Для тих, хто нині і самі в літах.

Анатолій Удод
«Пам’яті Володимира Олександровича П’янкова»

Є люди, які стають легендами ще при житті. Серед них - Володимир Олександрович П’янков, який прожив довге і красиве життя. 26 червня йому мало б виповнитися 100 років. Усі, хто його знав, не сумнівалися, що зустрінуть цей славний ювілей разом із ним. Настільки життєрадісним, бадьорим, з доброю пам’яттю і впевненістю він починав і продовжував кожен прожитий день!

За його плечима були і щасливі, і огорнені смутком та відчаєм події. Однак Доля подарувала йому не тільки небо, яке він підкорював у мирний і воєнний час; не тільки міцну родину, яка була опорою й надійним тилом; не тільки улюблену справу, пов’язану зі словом та спілкуванням із людьми; вона вручила рідкісний дар залишатися попри все молодим душею.

Ті, хто були поряд із ним, практично не відчували різниці у віці: він добре орієнтувався в реаліях сучасності, цікавився новинами, міг і пожартувати, і дати (заслужено) перцю, сумував без товариства і тримав у полі зору величезну армію своїх друзів, учнів і добрих знайомих. 

Кожна людина має свої переваги й недоліки. Та коли вона іде за межу Вічності, хочеться згадувати тільки хороше. Про Володимира Олександровича завжди є що сказати. Тож у День його народження за ініціативою Сумської міської організації ветеранів України та літературно-мистецького клубу «Грань», який діє при Сумській центральній міській бібліотеці ім.Т.Шевченка, у бібліотеці-філії № 2 відбулася зустріч-пам’ять, присвячена Журналісту, Вчителю, Поетові, Другові Володимиру П’янкову.

Про маловідомі сторінки із його біографії розповів директор музею «Дзвони пам’яті» при Сумській міській організації ветеранів України Анатолій Михайлович Близнюк. Як член Сумської міської організації ветеранів, Володимир Олександрович був активістом у підготовці до вікопомних подій. Його палке слово патріота, учасника бойових дій у Другій світовій війні лунало по радіо, телебаченню, на мітингах і зборах.

Десять книг із його доробку належать до болючого для автора циклу «Була війна». У своїх творах і статтях він оспівував мужність і героїзм земляків-лебединців, земляків-сумчан, закликав молодь наслідувати кращі риси старшого покоління, бути справжніми патріотами рідної землі. Ці питання на вістрі сьогодення є як ніколи актуальними.

Важлива сторінка в житті П’янкових присвячена Лебедину, куди родина переїхала у 1949 році. 1 квітня 1952 року Володимир Олександрович став кореспондентом районної газети. Сам себе гордо іменував «газетчик».

В карман опущен карандаш,

А вместе с ним – блокнот.

Собрав нехитрый свой багаж,

Опять «иду в народ».

И снова мне покоя нет,

И снова путь не легче.

Горжусь, что я не домосед,

Горжусь, что я газетчик.

Своїми спогадами про тісну співпрацю поділився колишній редактор газети «Будівник комунізму», почесний журналіст України Гончаров Олег Іванович.

Володимир Олександрович П’янков був комунікабельною людиною, легко знайомився, з багатьма роками, а то й десятиліттями листувався, зідзвонювався. Саме про це були теплі слова із вуст директора видавництва «Корпункт» Раїси Павлівни Вороненко, старшого редактора цього ж видавництва Миколи Васильовича Вороненка, куратора жіночого клубу «Бойові подруги» Світлани Георгіївни Сахно. 

У збірці присвят «Признание в любви», яка стала лебединою піснею Володимира Олександровича, четвертий розділ присвячено членам літературно-мистецького клубу «Грань». 

Дивує, як тонко він підмічав індивідуальні риси членів клубу, як міг чи то з повагою, чи з легкою іронією сказати про кожного. Два роки тому, у червні 2015 року в бібліотеці-філії № 2 Сумської ЦБС було відкрито Музейну кімнату на честь 98-ліття Володимира Олександровича П"янкова, а  граняни подарували своєму старійшині збірку привітань на його адресу «Не старят годы душу молодую». 

Володимир Олександрович у відповідь особисто провів екскурсію у кімнаті-музеї свого імені. Тож було що пригадати куратору літературно-мистецького клубу «Грань», завідувачці абонементом Сумської центральної міської бібліотеки ім.Т.Шевченка Антоніні Василівні Колієнко.

А керівник клубу Віталій Прокопович Меланич вручив доньці Володимира Олександровича Ірині Володимирівні третій випуск альманаху «Грані слова», де у рубриці «Незабуті імена» вміщено поезії її батька.

Пам’ять про старшого колегу поетичними рядками вшанували Віталій Симоновський, Ольга Нестеренко, Богдана Гусак, Валентина Кривенчук, Микола Балабан.

 

Про видання останньої прижиттєвої книги журналіста «Признание в любви» розповів керівник Сумського обласного відділення МСПУ та видавець Микола Омелянович Ремньов. 

Наприкінці зустрічі прозвучали незабутні «Чорнобривці» та «Пісня льотчиків» у виконанні його друга, соліста хорової капели «Гармонія» Братушки Валерія Павловича та представниці бібліотечного жіночого клубу за інтересами «Діалог».

Ірина Володимирівна П’янкова висловила подяку від імені усієї родини за збережену пам’ять і добрі слова.

Шепелева Марія Василівна, завідуюча читацьким відділом, запросила відвідати кімнату-музей і провела там змістовну екскурсію.

Богдана Гусак,
прес-секретар літературно-мистецького клубу «Грань»

По темі:  

• Пьянков В. А. Признание в любви: Посвящения.
• Літературно-краєзнавчий вечір «Змахніть непрохану сльозу» до 100 –річчя з дня народження П’янкова
• Кімната-музей Володимира П"янкова відкриється в бібліотеці 
• Музейну кімнату Володимира П"янкова відкрито!
• "Моє життєве кредо - служити людям": Краєзнавча пам"ятка 
• "Не старят годі душу молодую": Поздравление Владимиру П"янкову