* * * Твори - ювіляри 2018 року * * * 665 років (1353) збірці новел «Декамерон» Джованні Боккаччо * * * 485 років (1533) роману «Гаргантюа і Пантагрюель» Франсуа Рабле * * * 425 років (1593) п’єсі «Приборкання норовливої» Вільяма Шекспіра * * * 195 років (1823) історичному роману «Квентін Дорвард» Вальтера Скотта * * * 190 років (1828) поемі «Полтава» Олександра Пушкіна * * * 185 років повісті «Конотопська відьма» Григорія Квітки-Основ’яненка * * * 185 років (1833) роману «Євгенія Гранде» Оноре де Бальзака * * * 220 років (1798) сатиричній поемі «Енеїда» І.П.Котляревського (перша публікація)* * * 200 років (1818) роману «Роб Рой» В.Скотта * * * 200 років (1818) поемі «Паломництво Чайльд Гарольда» Дж. Г.Байрона * * * 180 років (1838) п’єсі «Наталка-Полтавка» І.П.Котляревського * * * 180 років (1838) роману «Пригоди Олівера Твіста» Ч.Діккенса * * * 170 років (1848) роману «Домбі і син» Ч.Діккенса * * * 170 років (1848) роману «Ярмарок марнославства» В.Теккерея * * * 150 років (1868) роману «Діти капітана Гранта» Ж. Верна * * * 140 років (1878) повісті «Микола Джеря» І.С.Нечуя-Левицького * * * 140 років (1878) роману «П’ятнадцятирічний капітан» Ж.Верна * * * 130 років (1888) п’єсі «Сто тисяч» І.К.Карпенко-Карий * * * 120 років (1898) фантастичному роману «Війна світів» Г.Уеллса * * * 90 років (1928) роману «Людина-амфібія» О.Р.Бєляєва * * * 90 років (1928) роману «Дванадцять стільців» І.Ільфа та Є.Петрова * * * 90 років (1928) повісті «Мина Мазайло» М.Г.Куліша * * * 80 років (1938) роману-фентезі «Хобіт, або Туди і Назад» Дж. Р.Р.Толкієна * * * 50 років (1968) роману «Собор» О.Т.Гончара * * * 50 років (1968) роману «Диво» П.А.Загребельного * * *

16.11.17

Педагог відкритої душі і щирого серця



Вітаємо Івана Ліва з ювілеєм!






Іван Васильович Летюка (творчий псевдонім - Іван Лів) - поет, письменник,  ветеран літературно-мистецького клубу "ГРАНЬ", член Міжрегіональної спілки письменників України зустрічає свій 80-річний ювілей.
 

Життєве кредо цієї людини - "Dum spiro, spero!" ("Поки живу - маю надію") - це девіз сильних духом особистостей, а відношення до творчості краще за все ілюструє його власний вірш:
Плох тот поэт, кто в творчества мученьях
Себя возносит к рангу: «Звездочёт».
Всех остальных соратников творенья
Считает ниже, не берёт их в счёт.

Я не хочу снимать со славы пенку
И на вопрос искать себе ответ.
У нас ведь так: Тогда дают оценку,
Когда на свете автора уж нет.

Но, может быть, кода-нибудь кто-либо
Стихом в душе потрогает струну,
И, улыбаясь, скажет мне: «Спасибо»,
А я звездой на небе промелькну.                                     
Іван Васильович - справжній поліглот. Згадаємо народну мудрість: скільки мов людина знає, стільки разів вона людина. Для нього рідні як російська, так і українська мови, окрім того, він знає німецьку, польську, казахську, узбецьку, киргизьку, татарську мови. 

Його життєва «одісея» багатобарвна і цікава: не цурався й зараз не цурається важкої праці; серед красунь знайшов ту єдину, яка стала справжньою королевою його лицарського життя; прекрасний батько і дідусь. 

Протягом багатьох років створював і продовжує створювати поетичні шедеври, як ліричного, так і гумористичного плану, пише прозу, наповнену філософією буднів часу, в якому живе. Постійно відкрито і щиро навчає молодь, як треба жити і працювати у наш нелегкий час.

Іван ЛІВ закликає нас іти по життю попри труднощі, націлювати свій вибір на зрілість людських цінностей.

Шановний побратиме по перу, нехай Бог дарує Вам «многії лета, здоров’я міцного, натхнення пера, любові невсипущої, злагоди в усіх починаннях й добра. 

Із щирими побажаннями,
учасники літеатурно-мистецького клубу "Грань".