►►► Твори - ювіляри 2019 року ►►► 180 р. повісті «Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка ►►► 160 р. поезії «Ісаія. Глава 35» Тараса Шевченка ►►► 140 р. повісті «Кайдашева сім’я» Івана Нечуй-Левицького ►►► 120 років (1899) з часу виходу у світ новели М. Коцюбинського «В путах шайтана» ►►► 100 р. п’єсі «Наталка Полтавка» Івана Котляревського ►►► 90 років комедії «Мина Мазайло» Миколи Куліша ►►► 40 років роману у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко ►►► 1080 років - «Давид Сасунський» - вірменський героїчний епос (939) ►►► 530 років - Нікітін А. «Ходіння за три моря» (+1489) ►►► 445 років - Федоров І. «Азбука» (1574) ►►► 300 років - Дефо Д. «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо» (1719) ►►►200 років - Гофман Е.Т. «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» (1819) ►►► 195 років - Грибоєдов А.С. «Лихо з розуму» (1824) ►►► 190 років - Погорельский А. «Чорна курка, або Підземні жителі» (1829) ►►► 185 років - Пушкін А.С. «Пікова дама» (1834) ►►► 185 років - Пушкін А.С. «Казка про золотого півника» (1834) ►►► 185 років - Єршов П.П. «Коник-Горбоконик» (1834) ►►► 185 років - Одоєвський В.Ф. «Городок в табакерці» (1834) ►►► 175 років - Дюма А. «Три мушкетери» (1844) ►►► 170 років - Андерсен Г.Х. «Оле-Лукойє» (1849) ►►► 165 років - Тургенєв І.С. «Муму» (1854) ►►► 160 років - Тургенєв І.С. «Дворянське гніздо» (1859) ►►► 160 років - Островський А.Н. «Гроза» (1859) ►►► 160 років - Гончаров І.А. «Обломов» (1859) ►►► 155 років тому вийшла друком навчальна книга для дітей К. Д. Ушинського "Рідне слово" (1864) ►►► 150 років - Салтиков-Щедрін М.Є. «Історія одного міста» (1869) ►►► 150 років - Гюго В. «Людина, яка сміється» (1869) ►►► 150 років - Верн Ж. «20 000 льє під водою» (1869) ►►► 145 років - Джованьолі Р. «Спартак» (1874) ►►► 135 років - Твен М. «Пригоди Гекльберрі Фінна» (1884) ►►► 125 років - Кіплінг Р. Дж. «Книга Джунглів» ( «Мауглі») (1894) ►►► 120 років - Чехов А. П. «Дама з собачкою» (1899) ►►► 100 років - Рід Д. «10 днів, які потрясли світ» (1919) ►►► 95 років - Чуковський К. І. «Муха-Цокотуха» (1924) ►►► 95 років - Олеша Ю. К. «Три товстуни» (1924) ►►► 90 років - Чуковський К. І. «Айболить» (1929) ►►► 90 років - Гемінґвей Е. «Прощавай, зброє!» (1929) ►►► 90 років - Ремарк Е. М. «На західному фронті без змін» (1929) ►►► 90 років - Маршак С. Я. «Вусатий-смугастий» (1929) ►►► 85 років - Треверс П. «Мері Поппінс» (1934) ►►► 85 років - Островський Н. А. «Як гартувалася сталь» (1934) ►►► 80 років - Фраерман Р. І. «Дика собака Дінго»(1939) ►►► 80 років - Паустовський К. Г. «Мещерська сторона» (1939) ►►► 80 років - Пантелєєв Л. «Льонька Пантелєєв» (1939) ►►► 80 років - Гайдар А. П. «Чук і Гек» (1939) ►►► 80 років - Волков А. М. «Чарівник Смарагдового міста» (1939) ►►► 80 років - Бажов П. П. «Малахітова шкатулка» (1939) ►►► 75 років - Каверін В. А. «Два капітани» (1944) ►►► 70 років - Ожегов С. І. «Словник російської мови» (1949) ►►► 70 років - Носов Н. Н. «Весела сімейка» (1949) ►►► 70 років - Кассіль Л. А. «Вулиця молодшого сина» (1949) ►►► 70 років - Казакевич В. А. «Весна на Одері» (1949) ►►► 65 років - Носов Н. Н. «Пригоди Незнайка та його друзів» (1954) ►►► 60 років - Симонов К. М. «Живі і мертві» (1959) ►►► 50 років - Васильєв Б.Л. «А зорі тут тихі ...» (1969) ►►► 45 років - Васильєв Б.Л. «У списках не значився» (1974) ►►►

середа, 20 грудня 2017 р.

Граняни відвідали батьківщину Павла Грабовського


Група сумських літераторів-гранян відвідала батьківщину класика української літератури Павла Арсеновича Грабовського – село Пушкарне Краснопільського району Сумської області, яке зараз носить його ім`я.





Відвідини були приурочені до 115-ої річниці смерті поета (12 грудня 1902 р.) у далекому від України Тобольську (Росія). 

У селі створений музей славетного земляка. Завідуюча цим культурно-освітнім закладом Надія Скоропад провела екскурсію залами музею, в якому відтворена атмосфера 19 століття: побутові речі, вишиванки, чудові рушники ( є унікальний експонат – рушник 200-літньої давнини). А головне – матеріали, котрі відображають життєвий та творчий шлях Павла Грабовського. 

Епіграфом до життєпису Павла Грабовського могли б стати пекучі слова М.О.Некрасова:

Судьба йому вготовила:
Путь славний і гучне ім`я
Народного заступника,
Сухоти і Сибір.

Народився поет 11 вересня 1864 року в нужденній родині паламаря у домі, якого зараз немає. Але місцина, де був дім, зберігається, там встановлена пам`ятна стела.

Вісімнадцяти літ за розповсюдження революційної літератури був заарештований, виключений з Охтирської семінарії. 

І почався жахливий шлях, всі дев`ять кругів пекла одиночок і одинокості в « сніговій пустелі». Помер він, підтятий недолею і тяжкою хворобою, 12 грудня 1902 року, зовсім молодим, на творчому злеті - тридцяти восьми років, двадцять з яких припали на арешти, слідства і в`язниці. 

Вражає незламність, сила волі і творче горіння людини, що в таких жахливих умовах, відірваний від україномовного середовища, не лише зберіг знання української мови, а працював над збагаченням і вдосконаленням своєї лексики. 

Три збірки поезій П.Грабовського «Пролісок» (Л., 1894), «З півночі» (Л., 1896), «Кобза» (Чг., 1898) видані друзями – українськими поетами, з якими листувався засланець. У музеї ми побачили рудкісні видання книг Грабовського, серед них - перша збірка поезій «Пролісок» 1894 року видання. 

У віршах поета приваблює душевна чистота, вболівання за нужденних та поневолених людей праці, а також дивні квіти ніжного інтиму. Кохання до сподвижниці Надії Сигиди, що сяйнуло в сірій темені каземату, таке коротке і трагічно обіірване, залишило світло до останньго подиху.

Гідні подиву переклади Павла Грабовського: за тисячі верст від цивілізації він стояв на рівні найвищих верховин людського духу! Переклади з російської творів Пушкіна, Лермонтова, Некрасова, Фета, Жуковського , світової літератури: Байрона, Гейне, Гете, Гюго, Метерлінка… Це далеко не весь перелік імен поетів, з котрих були написані одні з перших переклади для свого народу. 

Метою ознайомлення з українською літературою стала збірка-антологія «Песни Украины» (1898), до якої увішли переклади творів Т.Шевченка, І.Котляревського, Н.Забіли, П.Гулака-Артемовського, І.Франка, Л.Українки, М.Шашкевича та інших славетних українців російською мовою.

Ідею відвідати музей і провести літературні читання в музеї подала Надія Позняк, авторка збірки поезій «Шкіра». У заході прийняли участь поетеса Тамара Герасименко, учасники сумських літоб`єднань «Літера» і «Грань»: Микола Ремньов, Віталій Меланич, Ірина Булахова, Світлана Петренко і Надія Фурзенко.

Під враженням від цікавої екскурсії, доповідей про творчі здобутки Павла Грабовського, віршів поета, в яких багато актуальних у сьогоденні рядків, теплого спілкування покинули гості Грабовське.




Правий мудрець, котрий сказав: «Якщо я й досяг чогось у житті, то тільки тому, що стояв на плечах гігантів». Крона сучасної поезії живиться корінням із джерел поезії попередніх поколінь. То ми маємо пам`ятати ії творців. 

Павло Грабовський несе віру у світле майбутнє України. Хай і нас не покидає ця віра!

Надія Фурзенко

Немає коментарів:

Дописати коментар