З біографією українського поета та журналіста, Лауреата премій імені Павла Тичини і Павла Усенка познайомила куратор клубу Колієнко Антоніна Василівна.
1 березня – день народження Володимира Затуливітра. Йому мало би виповнитися 75 років. Але життя трагічно обірвалося у січні 2003 року на 58 році.
Життя і творчість Затуливітра В.І. пов`язані з Сумщиною. Він народився у селі Яблучне Великописарівського району, закінчив Сумський педагогічний інститут. Мешкаючи у Сумах, працював у редакції «Ленінської правди», викладав у виші. Першою школою поетичної майстерності для Володимира Затуливітра стала літературна студія «Орфей», яка діяла в Сумському педінституті з 1954 року.
У своєму виступі Колієнко А.В. проанонсувала книги Затуливітра, зробила характеристику творчості, прочитала вірші поета різної тематики. Завдяки В.Затуливітру, передусім керованої ним редакції "Поезія" видавництва "Молодь" (Київ), сформувалося потужне поетичне покоління 80-х років: Римарук, В. Герасимюк, Ю. Буряк, І. Малкович, П. Гірник та ін.
В. Затуливітер був людиною сковородинського психотипу, тому задовольнявся малістю, і останні роки життя провів на Канівщині, в селі Бучак над Дніпром. Щоб зрозуміти переконання поета, варто почитати його вірші "Спинився. Не довіривши ногам...", особливо "Дорога затишна. Везли солому..." та багато аналогічних. Щороку у Бучаку, на могилі поета проводяться Затуливітрівські читання, а в Яблучнівській школі відкрито за допомогою дирекції школи, сільради, районної бібліотеки музей Затуливітра.
Друкуватись поет почав з 1964 року. Перша його збірка — «Теорія крила» вийшла в 1973 році. Інші збірки: «Теперішній час» (1977); «Тектонічна зона» (1982); «Пам'ять глини» (1984); «Зоряна речовина» (1985); «Полотно» (1986); «Четвертий із триптиха» (2004; 2009, посмертно); «Чаша жертовна», «Ненаписані пейзажі» (2009, посмертно); «Тернова гора» (2012, посмертно).
Окремі вірші Володимира Івановича покладені на музику композиторами Олександром Білашем, Миколою Мошиком, О. Щербиною.
Його поетичні твори перекладені англійською, болгарською, німецькою, російською, румунською, французькою мовами і, навіть, мовою хінді. Поет самотужки перекладав твори з молдавської та литовської мов.
Члени клубу вибрали книги для ознайомлення з поезією українського поета, філософа.
Керівник клубу «Грань» Віталій Меланич зробив об`яву про курси української мови, які відкрилися при Сумському палаці юнацтва. Для вдосконалення своїх знань члени клубу виявили бажання відвідувати ці курси.
Цікавою була зустріч з київською поеткою Тетяною Подоляко, яка прочитала свої вірші, переклади і поділилася своїми літературними уподобаннями.
Напередодні шостої річниці клубу обласний щотижневик «Будьмо разом» № 9 присвятив творчості членів клубу літературно-мистецьку сторінку під назваю «Грань в гостях у «Грані». Всі були задоволені такою увагою.
Віталій Меланич, Ірина Булахова, Надія Фурзенко розповіли про поїздку в музей Лесі Українки у Косівщині, яка відбулася в день народження великої української поетеси - 28 лютого.
Літератори відвідали і пам`ятник у Лесіному парку. Учні школи імені Лесі Українки провели чудову екскурсію в кімнаті-музеї, розповіли про експонати. Поети читали твори Лесі Українки, ділилися враженнями.
Як завжди, в дружній творчій атмосфері граняни поділилися своїми новими творами, отримали оплески і зауваження.
Надія Фурзенко,
прес-секретар клубу «Грань»
Немає коментарів:
Дописати коментар