Така солодка повечірня тиша
Із присмаком кориці й молока.
Якщо ти є, почуй мене, Всевишній,
Пишу листи – упевнена рука.
Молюся я і за живих, і мертвих,
Молюся я і за живих, і мертвих,
Й поранених. Дай, Боже, сили тим,
Хто віддає сповна себе у жертву,
Щоб уцілів і мій, й сусідський дім.
Я чорну каву білим підфарбую,
Заплющу очі – все, як до війни…
Порвалась тиша, знов наказ: ,, до бою!"
За спокій мій – ідуть вперед сини!
Спошли на землю, Боже, благодаті.
Спошли, прошу, на людство доброту.
Пробач, якщо молюся кострубато,
Пробач мою відверту простоту.
Світлана Петренко
Немає коментарів:
Дописати коментар