Ірина БУЛАХОВА. Схожі дні наші...: вірш дня

Схожі дні наші, наче близнята,

мов заведені, котяться вдаль.

живемо та чекаємо свята,

а воно десь блукає, на жаль.

 

 

 

 

 

 

околясом кружляють у танці
літо, осінь, весна та зима.
схаменувшись, отямимось вранці:
дві третини життя вже нема.
купа справ – зачароване коло,
а навсебіч – простори без меж!
зупинись, озирнися довкола –
може, час призупиниться теж.
і відчуєш, як ляжуть під ноги
полотном непорочні сніги,
за собою покличуть дороги…
та нема ні бажань, ні снаги.
нам подай все на блюді, як в казці –
дуже хочеться зразу і все!
ждем, що виросте щастя на грядці,
а чи в кошику хтось принесе.
ще трапляється, часом, – стріляєм.
зрідка – в ціль, та частіш – в молоко.
і за звичкою знову кружляєм –
все по колу, по колу, по ко… 

Ірина БУЛАХОВА