Що пахнуть корицею та бергамотом,
Де слів глибина, ще не зміряна лотом,
Читай мо їх разом, ми найщасливіші!
Для тебе співаю найкращі сонети.
Простори, роздайтесь з потужним торнадо,
Звучи моя пісне, моя серенадо!
Пульсації серця в нестримному леті!
Збагачую прозу верлібром ритмічним:
На білих сторінках червлені троянди:
Така собі, най, мерехтлива гірлянда –
Наповнена світлом. Кохання і ніжність!
Лірична магічність!
Авт. Світлана Петренко
Немає коментарів:
Дописати коментар