У давній час промовив хтось "люблю",
Воно звучить віки - препон не знає.
М'які дві "л", дует співучих "ю",
А поміж ними літера губна є.
Маленьке слово - п'ять звичайних букв,
А скільки в них ваги, чуття до краю,
Удачі і натхнення атрибут,
Флюїди щастя у коханні грають.
Давно колись озвучене "люблю"
У сяйві зір ніжніших слів - світило.
Зізнання у любові радість ллють,
Закоханим це слово слухать мило.
Його кричать, буває, на весь світ,
Частіше з хвилюванням прошепочуть.
Жадана відповідь - прекрасна мить.
Дарують романтичні дні і ночі
М'які дві "л", дует співучих "ю",
Довічно закарбовані в "люблю".
2.12.2022
Надія Фурзенко
Немає коментарів:
Дописати коментар