Гірчить полин. Степи широкі.
Простори не окинуть оком,
під ноги б'ється ковила.
Колише вітер: ,, я люблю"!
Промчало перекотиполе.
Вістей нових чекає доля,
Губами слово вже ловлю.
І живить степ малий струмок,
І ластівка злітає з серця.
В мої долоні сонце ллється.
Роблю навстріч коханню крок.
Немає коментарів:
Дописати коментар