Де вперше пішли по стежинці, −
Це наш яблуневий і липовий квіт
І присмак димку на скоринці.
Це рідне село, вишневі сади,
Прозорі цілющі криниці,
Де ми смакували ковточок води,
Вдихаючи трунок пшениці.
Це ниви родючі, дідух з колосків,
Славетні звитяги народу,
Хатина біленька, коріння батьків,
Продовження славного роду.
Із кроків дрібних починавсь дивосвіт
На нашій землі, в Україні,
Родинний набуток, як дар-заповіт,
Залишмо у спадок країні.
Немає коментарів:
Дописати коментар