Тетяна ЛІСНЕНКО. Серпень: вірш дня

Серпневі сонети прошиті вітрами,

Розчесані коси старої верби…

І саду твого золоті піктограми –

То літа п’янкого солодкі скарби.

 

 

 

 

 

 

Відлинює лист на високій тополі,

Калина над яром щосил умліва.

І птахи на дроті, неначе бемолі, -

Серпнева пора дозріва, дозріва…

І клени розхлюпують золота брості,

Гаптують вітри в сірий тон небеса…

Вже осінь непрохана їде у гості,

Щомить холодніє на травах роса.

Та яблук ранетів медові цілунки

На зиму залишу, хай гріють мене.

За рогом вже осінь, ворожка-чаклунка,

Я знаю, нікого вона не мине...

Тетяна Лісненко