Тетяна ЛІСНЕНКО. Ще серпень: вірш дня

Ще не цвітуть в долині спориші,

Ще тільки серпень очі протирає.

Та вже про осінь пишуться віршІ,

Про золото калинового раю.

Тетяна ЛІСНЕНКО. Липень (Рондель): вірш дня

Наливає в келих меду липень золотистий,

В вітті липи хмільно править золота бджола.

Пишно, рясно, бархатисто цей рік зацвіла

І запахла п’янко й терпко, ніжно, променисто.

 

 

 

 

Тетяна ЛІСНЕНКО. Мої печалі: вірш дня

Мої печалі виринули знову…

Чомусь так гірко й терпко на душі,

Неначе вітру слухаю розмову,

Що бродить старцем рано в комиші…

 

 

 

 

Тетяна ЛІСНЕНКО. Я – Україна! : вірш дня

Я – Україна!

Мене в дугу не зігнете! Клянуся,

Бо я – стальна, залізна, кам’яна.

Тому й біді повік не покорюся,

Погроз рашистів теж не побоюся,

Мене загартувала ця війна.

 

 

Тетяна ЛІСНЕНКО. Чарівна мить: вірш дня

Квітом білим закутана груша,

Наче димом взялась, - зацвіла…

Розтривожила приспану душу,

У весняний полон узяла.

 

 

 

 

 

Тетяна ЛІСНЕНКО. Не на часі?..: вірш дня

Говорять, не  на часі про природу

І про кохання нині говорить,

Про мрії про свої чи про погоду,

Коли Вкраїна в полум’ї горить…

 

 

 

 

 

Тетяна ЛІСНЕНКО. А ворог б’є: вірш дня

Вже б’ють литаври сонячного квітня,

Дощем  на землю сонця промінці.

Вітає ранок сонячно й привітно

І поправляє кленам комірці.

 

 

 

 

 

Тетяна ЛІСНЕНКО. Тривожна тиша: вірш дня

Голосить тиша гучно в самоті,

Солоні сльози бризкають в нікуди.

Танцюють зорі в небі золоті,

І ніч зимова б’є себе у груди…

 

 

 

 

 

Тетяна ЛІСНЕНКО. Зимова ніч: вірш дня

Наша ніч несказанно красива:

Як метелики – сніг на плече…

Знову вдвох… Решта все неважливо,

Ми в полоні і душ, і очей.

 

 

 

 

 

 

Осінній ноктюрн: новий аудіоподкаст

Осінь цього року, яка була по справжньому красивою, теплою і надзвичайно чарівною, добігає свого кінця. Нас охоплює легкий смуток, і разом з тим, сподівання позитивних перемін в новому році.

Але із вдячністю проводити примхливу рудокосу красуню все ж таки потрібно.

Це і запрошує нас зробити пані Наталія ДМИТРАКОВА з аудіоциклом осінніх поезій роменської поетеси Тетяни ЛІСНЕНКО.

 

 

 

 

Тетяна ЛІСНЕНКО. Осінній лист: вірш дня

Осінній лист зітхає на землі,

Згубивши свій і колір, і фасон…

Ночей холодних грають скрипалі,

Печаль і сум співають в унісон…

І тільки спогад серденько пече,

Але і ця, я вірю, пройде мить.

 

 

 

 

 

Тетяна Лісненко. Осінній ноктюрн: вірш дня

Тетяна ЛІСНЕНКО. В ранах весь білий світ: вірш дня

За цей вірш поетеса отримала Диплом лауреата І ступеня на «Фестивалі Героїв України 2023».
Цю перемогу вона присвячує Героям України

Знову холод і дощ. І так зболено плачуть дерева,

Їх давно помарніли пожовтілі засохлі хустки…

Певне, в снах золотих лиш жара оживає серпнева,

Та у мріях легких шарудять молоденькі листки…

 

Тетяна ЛІСНЕНКО. Дощ: вірш дня

Періщить дощ вночі злодійкувато,

Танцює рясно в мокрому дворі.

По сонних вікнах – бісером стаккато,

Аж гасить жовті очі ліхтарів.

 

 

 

 

 

Тетяна ЛІСНЕНКО. Осінні спогади: вірш дня

Ще бабиного літа баговиння

Солоним сумом висне на плече.

Та ніч серпнева, зоряна і синя,

Здавалось, в осінь зроду не втече…

 

 

 

 

Тетяна ЛІСНЕНКО. В цю осінь...: вірш дня

В цю осінь я заходила тривожно,

У серці били сотня ковалів…

І сіпалася жилка в мені кожна,

Як проводжала зранку журавлів.

 

 

 

 

 

Тетяна ЛІСНЕНКО. Літо бабине цвіте: вірш дня

Ви кажете, що осінь на порозі,

Що вже павук леліть свою пряде?

В моїй душі – квіт яблуні і досі,

А це лиш літо бабине цвіте.

 

 

 

 

 

Тетяна ЛІСНЕНКО. Осінь до нас впевнено іде: вірш дня

На березах листя вже рудіє,

На каштанах – з серпня вже руде.

І ніхто нічого тут не вдіє, -

Осінь до нас впевнено іде.

 

 

 

 

 

Тетяна ЛІСНЕНКО. Хата: вірш дня

Дрімає хата в латаній печалі,

Не білена давно, стара-стара…

Зітхає вдень і темними ночами,

В самотності, сердега, помира.

 

 

 

 

Тетяна ЛІСНЕНКО. Серпень: вірш дня

Серпневі сонети прошиті вітрами,

Розчесані коси старої верби…

І саду твого золоті піктограми –

То літа п’янкого солодкі скарби.