Тамара ГЕРАСИМЕНКО. Двигун життя: вірш дня

годинники планид... а ми, немов піщинки,

й пісок тече, мов люд у вітрі перемін.

кудись перетекли гіркі мої хвилинки,

в годинниках зі слів ще теплий передзвін...

 

 

 

 

 

і винайшла тоді годинника зі снігу,

із талої води й весняних пелюстків;

інерція життя не стишила розбігу,

заводиться двигун у глибині віків:

перпетуум він, мОбіле -

мигтіння суму й радощів,

можливо, і Чорнобиля

закінчиться зола...

двигун життя заводиться

якоїсь миті доброї:

чиясь рука годинника

навспак переставля...

Тамара Герасименко