І до школи ходили діти.
Не потрібні були укриття,
Бо навчали нас мирно жити!
А колись там було життя,
І не знали тоді ми горя -
Чули замість сирен виття
Білих чайок крик біля моря.
Ми колись слухали пісні,
Не боялися звуків грому...
А тепер лише уві сні -
З-за кордону їдуть додому.
В тих краях, де цвіли сади
Й колосилося мирне поле, -
У окопах чиїсь сини
Помирають щодня за волю.
Ми колись планували дні,
Живучи у мирній країні.
Ми Жили колись, до війни!
Наче прірва відтоді - донині.
Ю.О.Силка 2023
Немає коментарів:
Дописати коментар