Богдана ГУСАК. Пантун: вірш дня

Болюча рана кожен день ятрить…

Тримайся, рідна! Ми з тобою, Нене!

Уже й весна. Яка яса, блакить!

А лихо пхне своє нутро студене.

 

 

 

 

 

 

Тримайся, рідна, ми з тобою, Нене.

Чи чуєш крик у небі журавля?

А лихо пхне своє нутро студене –

коробиться й тужавіє земля.

Чи чуєш крик у небі журавля,

веселика, що повернувсь до хати?

Коробиться й тужавіє земля.

Де ж у вогні й диму гніздо  шукати?

Веселика, що повернувсь до хати,

до себе, Мамо люба, пригорни.

Де ж у вогні й диму гніздо  шукати?

Якби навік запався слід війни!

До себе, Мамо люба, пригорни.

Душа у тебе невмируща, світла.

Якби навік запався слід війни,

щоб ти в одвічній величі розквітла!

13.03.2024

 

https://open.spotify.com/show/0ynrcLtTe5i8LQuWC3ZXO9