Богдана ГУСАК. Місто поринає у задуму: вірш дня

Місто поринає у задуму,

щойно сонце на вечірнім прузі

мовчки зблисне для людського тлуму

й розтечеться в золотавій смузі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Між дерев несеться, наче мантра:

- Місто поринає у задуму

про тривожний день... Що буде завтра?

Досить горя, над землею глуму.

Ліхтарі, прокинувшись від струму,

проводжають перелітну зграю.

Місто поринає у задуму.

І немає їй кінця і краю.

Задрімавши, стрепенеться знову

від сирени чи різкого шуму.

Поки й стріне зірку світанкову,

місто поринає у задуму.

12.03.2024

(С) Богдана ГУСАК

*На вечірнім прузі - на заході
* Тлум - натовп, юрба