я тут забула, що війна...
в саду пісні, немов отари;
їх випаса в траві Жона;
і грає грушка на гітарі:
скидає дерево свій плід
на струни - їх не рве, торкає -
то "фа", то "соль" щебечуть з віт;
сновидою сосна блукає...
сей сад леліє чоловік,
весь квіт присвячує дружині;
троянди мружать з-під повік
до неї ніжний погляд нині...
півоній запах проплива;
дзвіночків білих тут стакато;
а я ще силюся в слова
вселить кохання їхнє свято...
я тут забула, що війна...
Немає коментарів:
Дописати коментар