і неба блакить, і зелену траву.
Веселки палітрою міняться квіти –
милуюсь, втішаюсь, красою живу.
Вихлюпує з келиха сонце проміння
і щедро його розливає довкруж.
Гілки розкидають турботливо тіні
навколо розквітлих, замріяних руж.
Так радує кожна погожа година,
і диво чатує сьогодні нове:
довірливо тягнеться гілка жасмину –
тонкий аромат у повітрі пливе.
Клітиною кожною всотую літо,
ковтками смакую цю щедру ясу…
Та час-рахівник завжди стягує мито:
спиває життя, ніби сонце росу.
Немає коментарів:
Дописати коментар