Їду в маршрутці, пишу тобі вірша.
Дощ розійшовся і тільки сильніше
краплями тисне на вікна вологі
та через люк потрапля на підлогу.
Люд невдоволений, крізь буркотіння
репліка збоку: "Погода осіння..."
Я ж насолоджуюсь тим, що для мене:
лагідним дощиком, літом зеленим,
сонцем, що ледь виглядає з-за хмари,
вітром, що хмар випасає отари
і розмальовує дмухами небо...
"Плюсом", що зараз надійде від тебе...
Немає коментарів:
Дописати коментар