Привіталися з осінню ми,
Темна хмара дощі пророчить,
В ностальгії себе людьми
Відчувають птахи - не хочуть
Відлітати кудись туди,
Де повітря не пахне домом,
Де буяють чужі сади,
А гілля не знімає втому.
Відлетять у далеке тепло,
Залишивши прощальні співи,
Візьмуть згадки про дім на крило
Незабутні, солодкі, щасливі...
Привіталися з осінню ми,
Що не ранок - то сонця менше,
Листя жовте. Туманів дими.
В небі хмари - химерні вежі.
© Тетяна Ліра (Осіпенко)
Немає коментарів:
Дописати коментар