Як розвіялись вітром згари
і навколо все стало зримим,
вийшли янголи прати хмари,
закіптюжені чорним димом.
Он вони, від біди подалі,
ніжним сяєвом оповиті,
розтяглись ланцюжком на пралі*
і полощуть хмарки в блакиті.
Променяться небесні шати.
Носять ангели хмари чисті
і чіпляють їх просихати
на веселок стрічки барвисті.
А ми видивом очі ніжим,
споглядаємо ті картини,
де на райдузі хустям свіжим,
лопотять угорі хмарини...
*прало – місце на річці чи озері, де перуть білизну
© Володимир Невесенко
Немає коментарів:
Дописати коментар