Богдана ГУСАК. Одкровення: вірш дня

Одкровення... Одкровення

розривають на шматки.

То прокльони, то прощення –

для знесилених ковтки.

 

 

 

 

 

 

 – Де ж та правда, справедливість?

В кут глухий дорога ця...

Неживих очей застиглість,

що молились до кінця.

Краплі крові, мов корали.

Ледь розтулені вуста.

Нерухомість рук, що мали

дописати вдень листа.

Гострий спис крізь хмаровиння –

невідь звідки промінець.

Вдих, немов благословіння!

Пульс! Та ні, ще не кінець!

Пробирається підмога –

озирає всі рови.

Скотч зі словом "Перемога".

Із небес наказ : "Живи!"

02.12.2024*

(С) Богдана ГУСАК