Вірш "Відшуміли життя і епоха..." Віталія Симоновського у перекладі Ольги Назаренко
***
Відшуміли епоха й життя...
Серпень зоряним гра небосхилом.
Шелестить нам секрет осока із буття
Про далекого вечора крила.
Все поділось кудись без слідів,
Хоч на схід вирушай, хоч на захід.
Не почути ніде милих слів,
Ані зараз, ні потім, ні завтра.
Тільки місяць -- самотній блукалець--
З неба світить неправильним німбом.
Наче вгору неандерталець
Кинув дуже гігантську глибу.
Переклад Ольги Назаренко
***
Виталий СИМОНОВСКИЙ
Отшумели и жизнь, и эпоха...
Август звёздным пестрит небосклоном.
Шелестит по секрету осока
О былых временах окрылённых.
Всё куда-то исчезло бесследно,
Хоть езжай на восток или запад.
Не почтут задушевной беседой
Ни теперь, не потом, и не завтра.
Лишь луна -- одинокий скиталец --
В небе светит неправильным нимбом.
Будто вверх бросил неандерталец
Неподъемную мощную глыбу.
Немає коментарів:
Дописати коментар