Нічим не розрадиш сумну ностальгію осінню.
У розпачі дерево: листя посічене долі.
Безсило піднявши тоненькі галузочки голі,
заплакало, й вітер повірив тому голосінню.
Однак не завадив природного шалу гасінню:
на варті закону борвій* в непривабливій ролі.
Нічим не розрадиш сумну ностальгію осінню.
У розпачі дерево: листя посічене долі.
В молитві прощальній схилилось під сірою сінню*,
заклякло, щоб знову воскреснути у березолі.*
Голодні сичі, насидівшись, полюють у полі:
не вдасться комусь утекти і радіти спасінню.
Нічим не розрадиш сумну ностальгію осінню.
* Борвій – сильний, поривчастий вітер.
*Сінь – дашок у вівтарі над престолом.
*Березіль – заст. березень.
10.11.2025
Немає коментарів:
Дописати коментар