Ісса КОБАЯСІ. Хайку

15 червня 1763 р. народився Кобаясі Ісса

Жабію худий!
Із тобою Ісса:
бий гладкого, бий!

Сіре гороб'я!
Ходи сюди, пограймося,
бідне сиротя...

Мушки не руш:
рученьки, ніженьки —
все на ній тремтить...

Бабина проща
Вітер хустку вкрав,
а корова — хіп на ріг! —
веде бабу в храм...

Вік наш, як роса:
хай росиночка мала,
а й тієї жаль...

(в перекладі М. Лукаша)

Поезія

Коли помру,
Доглянь мою могилу,
Зелений конику!

(1790-95)
Мощуся ближче до гарячої жаровні
В тісному колі
Мовчазних людей.

(1790)
Не йдіть сюди!
Маленькі світлячки
Літали тут увечері учора.

(?)
Дзюрчить, дзюрчить,
Дзюрчить над полем дощ —
Засохлим полем!

(в перекладі І. Бондаренка)

 

Поезія 

муху б'ючи
розквітлу квітку
теж ударив

слимачку
мало-помалу лізь
на гору Фудзі

ходи до мене
побавимося разом
горобчику-сирітко

сюрчать цикади
стоїть не ворухнеться
червоний вітряк

ясного Місяця
забаглося
плаче дитина

свіжий вітер
викрутасами-вихилясами
прийшов

не бий муху
вона молиться руками
молиться ногами

корова
му-у му-у му-у
з туману вийшла.

(в перекладі М. Федоришина)