Марія Заньковецька (1854–1934) – видатна українська акторка і театральна діячка, яка у зоряній плеяді української театральної сцени золотими літерами вписала своє ім’я на скрижалі світового мистецтва. Той, хто хоч раз бачив її гру, залишить це в пам’яті на все життя.
У вересні 1882 року Марія отримала лист від Тобілевича-Садовського (Садовський – сценічний псевдонім Миколи
Тобілевича). Він писав, що Марко Кропивницький запрошує її до недавно
утвореної театральної трупи. Марія відповіла: «Приїду дебютувати».
Акторський дебют Заньковецької відбувся 27 жовтня того ж року на професійній сцені драматичного театру у Єлисаветграді. Афіші міста сповіщали публіку про постановку першої вистави з репертуару української трупи Марка Кропивницького – «Наталка Полтавка».
Головну роль у п’єсі Івана Котляревського виконувала початкуюча актриса – Марія Заньковецька. Їй тоді було 28 років.
Під час інтерв’ю кореспонденту газети «Голос Юга» вона зізналася:
«Я хвилювалась у першій дії. Не чула свого голосу, коли співала пісню «Віють вітри». За кулісами я від хвилювання впала і пам’ятаю, як всі забігали навколо мене. В другій дії я вже опанувала себе і твердо вела свою роль!».Після дебюту на професійній сцені про Марію Заньковецьку заговорили як про надзвичайно обдаровану творчу особистість.
На одній з репетицій Марко Кропивницький так розчулився від гри молодої актриси, що заплакав, зняв зі своєї руки бірюзовий перстень і зі словами: «Заручаю тебе, Марусю, зі сценою, тепер мені є для кого писати драми», надів його на палець Марії Заньковецької».
Після таких заручин акторка назавжди пов’язала свою долю з українським театром і носила подарований перстень все життя, неодноразово зазначаючи: «Я кохалася у мистецтві, любов до сцени стала моїм життям».
Читати більше:
Немає коментарів:
Дописати коментар