Антін Владиславович Крушельницький (1878-1937) – відомий письменник, міністр освіти УНР і глава знаменитої творчої родини, трагічно зруйнованої радянським режимом в урочищі Сандармох.
Антін Крушельницький реалізував себе і як письменник (автор романів, повістей, оповідань, драм), і як перекладач з німецької, французької, польської, російської мов (твори Генріка Ібсена, Гергарта Гауптмана, Генрика Сенкевича, Болеслава Пруса, Стефана Жеромського, Елізи Ожешко, Жана Рішпена), і як літературний критик, журналіст, видавець, педагог.
Він походив з гілки Крушельницького-Чулевича, а Солом'я Крушельницька – з гілки Крушельницько-Ставнікова. Їхні батьки (Владислав і Амбросій) були троюрідними братами, що зробило Антона Владиславовича і Соломія чотирирічним братом і сестрою.
Крушельницькі – унікальна родина українських інтелігентів. Всі представники сімейства здобули пошану і визнання, причому в різних галузях – від красного письменства до медицини, від живопису до економіки, від музики до педагогіки й громадсько-політичної діяльності.
Про родину Крушельницьких та важку долю Антіна Крушельницького читайте в дописі
Крушельницькі. Трагедія української інтелігенції
Немає коментарів:
Дописати коментар