Є ніч у серпні, яку варто провести не вдома. Ніч з 12 на 13 серпня — пік Персеїд, найвідомішого й найщедрішого метеорного потоку року. Того, хто хоч раз бачив, як небо раптом креслить світлі риски, важко потім відучити дивитися вгору.
Цьогоріч очікуються вдалі умови для спостережень за Персеїдами, оскільки місячне сяйво не заважатиме: якраз 12 серпня настає фаза молодика, а отже, нічне небо буде темним.
Найкращі години для спостережень — перед світанком, коли радіант потоку підніметься вище над північно-східним горизонтом. Оптимально це 3-4 години ночі, допоки почне світати.
12 серпня 2026 року стане унікальною датою, оскільки в один день збігаються одразу кілька масштабних подій.
Крім піку Персеїд, удень відбудеться сонячне затемнення. Його повну фазу побачать мешканці Гренландії, Ісландії та Іспанії, а в Україні спостерігачі зафіксують лише часткове перекриття сонячного диска.
Персеїди — це не випадковість і не диво в буквальному сенсі.
Це сліди комети Свіфта-Таттла, яка облітає Сонце раз на 133 роки і за собою залишає шлейф пилу та крихітних крижаних уламків. Щороку в середині серпня Земля на своїй орбіті перетинає цей шлейф — і мільйони частинок, деякі завбільшки з піщинку, деякі з горошину, влітають в атмосферу зі швидкістю понад 60 кілометрів на секунду. Вони згорають на висоті 80–100 кілометрів, і саме це згоряння ми бачимо як яскраву смугу світла. Тобто зоряний дощ — це, по суті, попіл старої комети, що вигорає над нашими головами.
Назва «Персеїди» походить від сузір'я Персея, звідки, якщо продовжити лінії всіх метеорів назад, вони ніби розходяться віялом. Цю точку називають радіантом. Але дивитися варто не на саме сузір'я, а в будь-яку темну частину неба — метеори можуть з'явитися де завгодно.
Додаток Sky Map, за допомогою якого можна визначити, який саме об'єкт на небі ви бачите, а також дізнатися назви зірок. Завантажити додаток можна за посиланням.
У пік потоку, який зазвичай припадає саме на ніч з 12 на 13 серпня, за сприятливих умов можна побачити до 60–100 метеорів за годину. Це середнє число, і воно сильно залежить від засвітки міста, хмарності та фази Місяця. Найкращий час спостереження — після півночі і до світанку, коли та частина неба, де розташований радіант, піднімається найвище.
Є в цьому явищі щось не лише астрономічне.
Ця ніч уже тисячоліттями повторюється з майже однаковою регулярністю — в народі Персеїди колись називали «сльозами святого Лаврентія», бо пік потоку збігається з днем його вшанування 10 серпня.
Люди дивилися на це небесне видовище задовго до того, як зрозуміли його фізичну природу, і продовжують дивитися зараз — не заради науки, а просто щоб на хвилину відчути, наскільки велике небо і наскільки маленька людина під ним.
Кілька практичних речей для спостереження:
— Виїдьте подалі від міських вогнів, якщо є така можливість. Навіть невелике село дає в рази більше видимих метеорів, ніж центр міста.
— Дайте очам звикнути до темряви — це займає 15–20 хвилин, і краще уникати яскравого екрана телефону весь цей час.
— Телескоп чи бінокль тут не потрібні. Персеїди — явище для неозброєного ока і широкого поля зору.
Навіть без спеціальної фототехніки можна спробувати сфотографувати нічне небо.
Деякі моделі смартфонів мають функцію зйомки вночі; якщо ж такої опції немає, можна поекспериментувати із додатками для фотографії. Потрібна функція довгої витримки.
Важливо, щоб під час зйомки пристрій не рухався, тому не знімайте з рук, а зафіксуйте смартфон. Є невеличкі походні штативи для зйомки на природі, найпростіший же варіант — просто покласти телефон на землю камерою догори.
Якщо хмари або міське світло завадять побачити цю ніч наживу — не біда, потік активний ще кілька днів до і після піку, хоч і з меншою інтенсивністю.
Головне - знайти темне небо, трохи терпіння і не забути загадати бажання, коли побачите падаючу зірку.
Немає коментарів:
Дописати коментар