віщує, мабуть, безсніжну зиму.
Кіт на колінах, надворі смеркло,
у хаті тихо і трохи зимно.
Спить попільнастий, мурчить знічев`я…
А осінь скиглить: « Що ж далі буде?»
Ця пізня осінь – суха і тепла –
віщує, мабуть, безсніжну зиму.
Кіт на колінах, надворі смеркло,
у хаті тихо і трохи зимно.
Спить попільнастий, мурчить знічев`я…
А осінь скиглить: « Що ж далі буде?»
«Твій час вже вийшов, прощайся чемно,
бо в двері стука суворий грудень.»
Щось про вовчицю співає Вінник,
аж туга серце стиска нестерпно...
Набатним дзвоном озвавсь годинник!
Відбило вісім. Встаю – затерпла.
Зроблю канапку: все як звичайно.
Думки застиглі зберу докупки.
Тримаю кухлик з гарячим чаєм –
хоча б зігрію холодні руки.

Немає коментарів:
Дописати коментар