тліє осіннє тепло...
Янголе, мій охоронцю,
як твоє вірне крило:
зранене і кровоточить?
Загоїлось, досі пече?
Любий, тримайся, я хочу,
зменшити біль цей і щем.
Янголе, вибухи, димно,
страшно щодня на війні...
Разом з тобою - спокійно,
поруч - надійно мені.
Вірю, що лихо минеться,
зміниться кращим, либонь,
щоб не спинилося серце,
в котрім панує любов!
5.11.2024
Ольга Суровицька
Немає коментарів:
Дописати коментар