На мерзлій шибці – льодові кристали,
немов середньовічні письмена.
У кожнім завиточку – Він, Вона.
Зізнання чисті – зорі та овали.
Короткі між сніжинок інтервали,
що не сховала біла пелена.
На мерзлій шибці – льодові кристали,
немов середньовічні письмена.
Три крапки. Чи то… сльози? Нетривалим
був щастя шлях – лишилася одна.
Румовищем блукала, мов мана.
Застигнувши, слова прозорі стали:
на мерзлій шибці – льодові кристали.
07.01 2025
* Румовище - руїна
(С) Богдана ГУСАК
Немає коментарів:
Дописати коментар