У Париж з «Бойовою піснею Рейнської армії» увійшов марсельський батальон добровольців. З тих пір ця пісня, написана військовим інженером Клодом Жозефом Руже де Лілем, стала відома по всьому світу як «Марсельєза».
Клод Жозеф Руже де Ліль був французьким військовим інженером і музикантом.
У квітні 1792 року він написав пісню для солдатів, щоб підняти їхній бойовий дух. Спочатку вона називалася «Бойова пісня Рейнської армії».
Він не був професійним композитором, але його твір став символом революції.
Майбутня «Марсельєза» дістала несподівану назву через те, що її співали на вулицях Парижа вояки з міста Марсель. Хоча сама пісня не мала жодного відношення до Марселя. Вона швидко відірвалася і од автора, заживши власною долею, і відірвалася од первісної назви.
24 листопада 1793 року Конвент обрав «Марсельєзу» в якості державного гімну Франції.
Сьогодні «Марсельєза» звучить на офіційних церемоніях, спортивних матчах і міжнародних подіях.
Під час футбольних чемпіонатів французькі гравці та фанати співають «Марсельєзу» перед матчем, так само як українці співають «Ще не вмерла Україна».
.


Немає коментарів:
Дописати коментар