За легендою леді Годіва, красуня-дружина місцевого лорда Леофріка, Графа Мерсі, була вражена навколишньою бідністю і молила свого чоловіка скасувати жорстокі податки, якими він обкладав людей у своєму графстві. Однак, Леофрік заявив, що виконає її бажання, але лише за однієї умови: якщо вона проскакає оголеною на коні через усе місто. Хитрий граф був упевнений, що жінка її рангу ніколи на це не піде.

 


Проте, Годіва не відступилася. У призначений день вона наказала жителям міста замкнутися вдома, закривши всі віконниці. Тільки один хлопчина на ім’я Том не послухався. Небо покарало нахабу, і він осліп перш, ніж побачив леді Годіву в наряді Єви. Після цього випробування жінка повернулася до чоловіка, який змушений був знизити податки.

Історія вперше з’явилася у 1188 році, тоді як її герої жили на півтора століття раніше. Леофрік був англо-саксонським графом, що збудував у 1043 р. бенедиктинський монастир, який незабаром перетворив Ковентрі з маленького поселення в четверте за величиною місто в середньовічний Англії. Його дружина, Годіва, пережила його на 10 років. Вона була дуже набожна і жертвувала землі і гроші церкві.

Цей поступок леді Годіви було популяризовано в творах нормандського хронікера ХІІІ ст. Роджера Віндовера. Саме за його словами ця подія (виїзд оголеною графині) відбулася 10 липня 1040 р. Хоча багато істориків сумніваються в цій даті і взагалі в тому, що такий випадок траплявся в історії.

Проте це не завадило жителям міста Ковентрі заснувати ще в 1678 році щорічне святкування на честь леді Годіви. До того ж, вдячні нащадки встановили в Ковентрі пам’ятник леді Годіві і досі відзначають цей день як свято. 

Легенда так припала до душі англійцям, що вони започаткували фестиваль на честь Леді Годіви, який проводиться у Ковентрі 31 серпня щороку. 

А з 1998 року на початку липня в Меморіальному парку Ковентрі щорічно проводиться грандіозний триденний фестиваль із безкоштовними концертами, розвагами та масовими гуляннями, під час якого жителі міста святкують його історичний зв’язок із леді Годівою.

Традиційним заходом фестивалю є хода напівроздягнених Годів, у барвистих карнавальних костюмах ХІ ст., жива музика, багато пісень і, звичайно ж, феєрверк.

 

 

Історія леді Годіви стала популярним сюжетом у мистецтві, живописі (наприклад, картини Джона Кольєра) та літературі, включно з відомим віршем Альфреда Теннісона "Godiva" (1840). Її статуя й досі стоїть у центрі Ковентрі, а щорічно місто проводить фестиваль на її честь.

Історики вважають, що сама подія з проїздом навряд чи відбувалася насправді — це, ймовірно, пізніша легенда, що виникла навколо реальної благодійниці для увиразнення образу самопожертви заради людей