Летять листки в далекий ирій,
Летять, летять аж до весни.Стоять дерева без мундирів
І дощ заплакав без вини.
Пташа зіщулилося бідне,
Самотнє на краю Землі.
Панно навколо сіро-мідне
І очі чорні у ріллі.
Меланхолійні фарби неба,
Промокла парасоля дня.
Гойдають спомини на стеблах,
Діставши їх з самого дна.
Арт.: Вагін Евген. Осіннє сонце

Немає коментарів:
Дописати коментар