Верби як співучий крилас…
Й. Дудка
Весен ластів’ячі крила
Крізь щедрівки – летом – звідусіль.
Верби – камертонний крилас,
Над ставками українських сіл.
Так весни душа вже прагне!
Звичай щедрувати навесні…
Та стоїть раїна в ранах:
Ці тополі гинуть на війні.
Молитов вінки калина
На шоломи одягла бійців:
Батька, брата, чоловіка, сина –
Стяг і зброя міцно у руці!
Магма ллється над полями,
Рвуться бомби… Сила – у бруньках!
Пролісків з’явились плями,
Вже коханій рве бійця рука.
27.03.22
Немає коментарів:
Дописати коментар