Дощем на землю сонця промінці.
Вітає ранок сонячно й привітно
І поправляє кленам комірці.
Прокинулися в лузі первоцвіти:
Шлейф аромату ніжить і п’янить…
Фіалки шлють нам зоряні привіти
Чудовим ранком сонної весни…
А ворог б’є… Йому краси не треба,
Йому байдуже: осінь чи весна.
Він спалює до тла і землю, й небо,
Йому війна потрібна навісна.
Найкращі гинуть і летять птахами
У небо синє… Скільки їх там є!
А вдови молоді траур-стрічками
Життя мережать боляче своє…
Глибокі рани ниють, кровоточать,
Нехай сини приходять хоч у сни,
Щоб їх почути голос серед ночі
На тлі війни й квітучої весни.
Тетяна Лісненко
Немає коментарів:
Дописати коментар