Мені вже пахне осінь багряниста,
Хоч літо ще вирує запашне.
Та вже листок на яблуні і вишні
Фарбується потрохи... В золоте
"Google дасть вам 100 тисяч відповідей, бібліотекар - одну правильну". Ніл Гейман
Мені вже пахне осінь багряниста,
Хоч літо ще вирує запашне.
Та вже листок на яблуні і вишні
Фарбується потрохи... В золоте
Минає все - минає час і мода,
Минають дні, минає так життя.
Міняється, як за вікном погода,
Так і роки ідуть у забуття.
Я – Україна!
21 серпня 1953 року народився наш земляк, унікальний поет другої половини ХХ ст., найталановитіший представник літературного андеграунду Володимир Назаренко (с. Андріївка Кролевецького району), без лірики якого неможливо уявити собі історію української літератури.
Літо калатає у дзвоники і пахне медоносами,
несеться ніжним леготом над свіжими покосами,
і кида перевеслами веселки понад луками,
всі небеса наповнює божественними звуками.
Ні пари з вуст - вродився щойно день!
Біляве сонце – в сизім сповиточку.
Рожеві рученята. Знов сорочку
легку-легку зіткав туман. «Тень-тень!
Цінь-цінь!» – слабке між листя і гілок,
Чи відчували ви, як ніжно пахне серпень?
Нектаром квітів і духмяним стерням.
Спасівським яблуком, достиглими садами.
Туманом вранішнім, солодкими медами.
Обізватися - страшно - із ляку плоди упадуть.
сад вночі на роботі - виважує
тишу, мов кантор,
і неначе Господь, поселяє в ній яблучний дух.