Знов я біля тебе
В залюдненім
Вологім Трускавці.
Проста моя у тому
Є потреба:
Тебе погладить
По шорсткій щоці…
Така вже в мене
Пісня кольорова,
В якій твій колір,
Дуболистий, є.
Шумує верховіттями
Діброва,
Аж зорі в піднебессі
Дістає.
Здається, ми
Злилися воєдино,
Бо сік твій відчуваю
На вустах.
… Ось я розбризкавсь
На малі краплини,
Гойдаюсь
На обвітрених гілках.
Але ж колись
Загавкають сокири,
Струснеться крона,
Стовбур загуде,
Космічні кільця
На дошки розкрилять
І кольорова крапелька
…спаде.
Микола Гриценко
Немає коментарів:
Дописати коментар